logo

Увійти
Ambasada2
studyLT
kurk
1381125765 turistinis logo
Годинники FAUST

ЛИТОВСЬКІ ТРАДИЦІЇ СВЯТКУВАННЯ РІЗДВА

Литовською мовою терміни Kūčios ("кучьос") та Kalėdos ("каледос") з'явилися в історичних джерелах ще 16 століття, хоча йшлося там здебільшого про відпочинок уже після Різдва. І лише в 19 столітті з'являється більше відомостей про святкування в Литві власне самого Різдва Христового.

Цілком очевидно, що в литовських різдвяних звичаях тісно переплелися старі вірування з християнськими традиціями: відвідавши костьол, вдома люди дотримувалися успадкованих з давнини традицій та звичаїв давньої магії.

Литовською мовою Kūčios – це Святвечір, який відзначається напередодні Різдва - 24 грудня.

Про ЛитвуСвятвечір – це велике свято за обрядним столом, яке супроводжується ритуалами, магією, пожертвуваннями. Головне в Святвечір не їжа, а спільна зустріч усіх найближчих людей. Святвечір – це день сімейного примирення, в цей вечір мирилися навіть ті, хто цілий рік сварився.

До Різдва люди намагалися завершити всіляку роботу. Напередодні Різдва було заборонено рубати дрова, молотити, молоти, адже спричинений такою роботою галас міг викликати хмари з градом влітку наступного року.

Перед вечерею всі милися, переодягалися в чисту одежу, а вже за стіл сідали після появи на небі першої Вечірньої зіркі.

На стіл та під стіл литовці традиційно клали сіно або солому (що символізувало народження Ісуса в яслах), на сіно застилали білу скатертину, ставили свічку, сніп необмолоченої пшениці (щоб підкреслити єднання людини з природою), під горщик клали камінь (аби сонце відкотило камінь темряви та день почав збільшуватися).

Цікаво, що на столі повинно було бути тарілок більше, ніж присутніх осіб. То були тарілки для душ померлих. Крім того, литовці зазвичай запрошували в гості тих сусідів, які не мали своєї родини, а також батраків.

На стіл ставили 12 пісних страв. Скоріше за все, це символізує 12 місяців в році.

Зрозуміло, що кожен регіон Литви має свої певні відмінності, як готувати ту чи іншу страву на Святвечір, однак в основі своїй це лишається спільним для всієї країни.

Основні страви Святвечора мають символічне значення. Більшість з них походять з біблійної історії та світобачення стародавніх людей.

1. Облатка (kalėdaitis) – це хліб Ісуса. За вечерею всі діляться облаткою, відламуючи по шматочку від облатки, складають бажання одне одному. Ламання хліба (а облатка є ритуальним хлібом) – це унікальний звичай, що зберігся тільки в католицьких країнах колишньої Речі Посполитої.

2. Пшениця, овес, ячмінь - символи достатку. Їх їдять, аби цілий рік був хліб та врожай на полях. Із зернових роблять кутю, що литовською зветься дуже подібно - "кучя". Ця назва прийшла в литовську мову від древніх греків через слов'ян. Кутя також призначалася для пригощення душ померлих. У Литві не збереглася традиція варіння куті, проте вона дуже добра знайома в Україні.

3. Яблука - символізують дерево Раю, вигнання з них Адама та Єви, вступ гріха у світ.

4. Горох - як і яблука, символізує вигнання перших людей з Раю, сльози Адама та Єви. Горох також називають сльозами Марії й людства, тому його їдять, щоб не було сліз в наступному році.

5. Боби - символізують родючість років у минулому та добрий врожай наступного року. Крім того, люди згадують, що Йосип та Марія несли боби з собою як їжу, що не псується.

6. Мед - символ світла та здоров'я.

7. Kūčiukaі (також відомі як prėskučiai, šližikai) - традиційні литовські страви на Святвечір.
Kūčiukas ("кучукас") - це невеличкий випечений, злегка солодкий шматочок дріжджового тіста з маком. Може бути з'їдений сухим, але переважно споживається з маковим молоком. При цьому кучукас несе в собі значення, що тягнеться ще зі стародавніх часів. Під час зимового сонцестояння буханець хліба жертвували пращурам. Згодом жертвування хліба було замінено на з’їдання власне кучукасаs.

8. Риба та оселедець - нагадують про апостолів, які були рибалками. Крім того, риба є символом плодючості.

9. Журавлина – оберігає від ворогів. Зазвичай на стіл ставили кисіль з журавлини.

10. Хліб є джерелом сили, розуму, вірності, доброти, впокорювання. Символізує землю.

11. Пиріг – символізує сонце, початок збільшення світового дня.

12. Грибна юшка. Грибів у Литві росте приблизно 1000 видів, тож вони з давніх часів були вагомою складовою щоденної їжі.

Про ЛитвуКоли всі страви вже стояли на столі, запалювалися свічки.

Батько та мати сідали за стіл, обабіч батька розсаджувалися хлопці, збоку матері – дівчата. Вечеря починалася загальним читанням молитви, всі вставали.
Потім ділилися облаткою, відламуючи по шматочку від облатки, складали бажання одне одному.

Далі литовці сідали за саму вечерю. За столом поводилися як в костьолі: тихо, спокійно, з повагою, але, якщо в минулому році не трапилося великих бід – то весело.

Першими починали говорити батько й мати. Згадували померлих. Згадували тих, хто у вигнанні, еміграції, в армії та не можуть бути разом з родиною за столом.

Батько або дід розповідав історії про народження немовляти Ісуса, про майбутні свята, їхнє значення. Згадували події, що запам'яталися в сім'ї з минулого Різдва, обговорювали врожай зернових, накопичене багатство.

Заслуговують на увагу також і традиції гадання напередодні Різдва.

З-під скатертини витягували соломину: соломина довга - означала довге та щасливе життя. Яких зернин господиня знаходила під соломою найбільше – такі ярові й сіяли в наступному році, вважалося, що їхня врожайність повинна бути найкращою. Зоряне небо означало врожайні роки, несучих курей та грибний рік. Потужний вітер - багато горіхів і диких яблук. Якщо багато дощу, очікується гарний врожай ячменю.

Після їжі, поцілувавши хрест, вітали один одного, цілувалися. Діти дякували батькам за святкову вечерю, домашнє тепло, а батьки бажали, щоб діти росли здоровими, розумними й добрими, бажали один одному щасливого Різдва.
Знову молилися за померлих сім'ї – прадідів.

Їжу зі столу не прибирали, залишали на столі до ранку. Це означало, що стіл залишався для пирування душам померлих. Ложки перевертали донизу, щоб в наступному році всім вистачало їжі. Вранці сіно зі столу, горох, боби, ярові відносили в хлів та роздавали худобі.