logo

Увійти

З 21 до 29 березня у Києві пройде Тиждень україно-литовської дружби, старт якому дасть круглий стіл за участі литовських бізнесменів, які входять до Асоціації східно-європейського партнерства та інвестицій (REPIA), а також міністра економічного розвитку і торгівлі України Айвараса Абромавічюса і мера Києва Віталія Кличка.

21 березня відкриється виставка фіналістів Міжнародного конкурсу фотографій "Литва очима світу". У ньому взяли участь понад 40 фотографів із різних країн: від Австрії і Італії до США і Канади. У шорт-лист увійшли роботи 10 фіналістів, які найбільш точно відобразили душу і красу Литви. Ім'я переможця, який отримає приз у 300 євро, оголосять на відкритті експозиції.

Головні активності, спрямовані на широку аудиторію, відбудуться 28 і 29 березня, коли в ТЦ "Атмосфера" на Столичному шосе, 103, приїдуть учасники знаменитого ярмарку литовської кухні і ремесел "Kaziuko mugė". Приєднаються до неї і українські кулінари. Спеціально для всіх гостей Тижня учасники Фестивалю їжі приготують свої варіації популярних литовських страв. Усі гості Тижня зможуть взяти участь у рекорді з поїдання знаменитого торта Шакотіса, станцювати разом із 50 танцюристами інтерпретацію відомого литовського народного танцю клумпакоіс, а також залишити свої побажання жителям Литви прямо на величезному банері, який уже після завершення Тижня україно-литовської дружби буде переправлений до Вільнюса. Маленькі гості у рамках проекту з картонних цеглин вони зможуть побудувати цілу вулицю міста Вільнюса, в тому числі президентський палац і міську ратушу.

Також відвідувачі познайомляться з історичним проектом "Україна+Литва", в якому історики, лінгвісти, культурологи, музиканти і кулінари порівнюють дві країни. Коли робота над проектом щойно починалася, ніхто з них не міг уявити, скільки спільного виявиться в України і невеликої, але гордої і сильної духом держави на Балтійському морі.

"Спільними зусиллями українців і литовців у XIV столітті вдалося, по-перше, скинути іго Золотої Орди, а по-друге, вдихнути нове життя у землі Київської Русі, — говорить Борис Черкас, старший науковий співробітник, кандидат історичних наук Інституту історії України НАНУ. — Поліетнічність, толерантність, взаємна допомога дали можливість створити таке унікальне в історії Центральної і Східної Європи явище як Велике Князівство Литовське, об'єднавши в одній державі Чорне і Балтійське моря, подарувавши світу такі речі як правові статути, таких полководців як Костянтин Острозький і навіть таке явище як українське козацтво".

Крім того, у соціальних мережах стартує проект #дякуюлитва, в якому кожний житель України зможе подякувати Литві за постійну і всебічну підтримку.

"Українсько-литовські стосунки в історичному вимірі належно не оцінені, їм приділяється вкрай недостатня увага в підручниках історії. Хоч і в часи середньовіччя, і в міжвоєнну добу 20 століття, і під час перебування в спільному концтаборі під назвою СРСР, і в роки незалежності українці і литовці мають що згадати один про одного теплого і позитивного. Ми завжди пам'ятатимемо надійне плече Литви під час Революції Гідності й тепер, під час війни за самостійну Україну проти російської агресії. Сьогодні як ніколи актуальне гасло, що стосується всіх народів, хто протягом своєї історії мав спільні кордони з Росією: за вашу і нашу свободу!" - Сергій Квіт, міністр освіти і науки України

"Литва завжди була для нас, українців, історично спорідненою душею. Під час Радянського Союзу це була віддушина від тої профанації життя, яка оточувала і виснажувала нас. Я дуже любив відвідувати Литву, Вільнюс, у мене там багато знайомих, друзів. Між іншим, під час створення Народного руху України наприкінці 80-х, до чого я мав пряме відношення, нам дуже допоміг досвід "Саюдісу", який ми їздили вивчати у Вільнюс. Це було надзвичайно важливо для нас, тому що у Литві було вільніше дихати. Окрім того, я мушу з гордістю відзначити, що відродження Києво-Могилянської академії відбулося, можна сказати, під прапором Литви, тому що цей акт відродження Академії я попросив провести ректора Вільнюського університету Роландаса Павільоніса. Нині ж у нас налагоджена плідна співпраця з Вітаутас Маґнус університетом у Каунасі. А сьогодні я думаю, що найбільшим прихильником України в Європі є Литва і, зокрема, пані Грібаускайте. Боюся, щоб литовці не почали нас ревнувати до неї, тому що вона настільки точно, жорстко і справедливо говорить про цю складну ситуацію з Росією, що я навіть думаю: може вона таки українка?" - В'ячеслав Брюховецький, почесний президент НаУКМА.

Джерело: www.tsn.ua, www.gazeta.ua

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.

Ukraina lietuvių tapytojo akimis: Pokalbis su tapytoju Sauliumi Kruopiu Ukraina lietuvių tapytojo akimis: Romualdos U...

Balsavimo LR Ambasadoje Kijeve dienos ir laikas: Gerbiamieji Lietuvos Respublikos piliečiai, Pranešame, kad š. m. ...

Офіційне відкриття Місяця Литви в Україні відбудеться 1 листопада о 10:30 в прес-центрі "РЕГІОНЬЮЗ" у Києві... Громад...