logo

Увійти

З 21 до 29 березня у Києві пройде Тиждень україно-литовської дружби, старт якому дасть круглий стіл за участі литовських бізнесменів, які входять до Асоціації східно-європейського партнерства та інвестицій (REPIA), а також міністра економічного розвитку і торгівлі України Айвараса Абромавічюса і мера Києва Віталія Кличка.

21 березня відкриється виставка фіналістів Міжнародного конкурсу фотографій "Литва очима світу". У ньому взяли участь понад 40 фотографів із різних країн: від Австрії і Італії до США і Канади. У шорт-лист увійшли роботи 10 фіналістів, які найбільш точно відобразили душу і красу Литви. Ім'я переможця, який отримає приз у 300 євро, оголосять на відкритті експозиції.

Головні активності, спрямовані на широку аудиторію, відбудуться 28 і 29 березня, коли в ТЦ "Атмосфера" на Столичному шосе, 103, приїдуть учасники знаменитого ярмарку литовської кухні і ремесел "Kaziuko mugė". Приєднаються до неї і українські кулінари. Спеціально для всіх гостей Тижня учасники Фестивалю їжі приготують свої варіації популярних литовських страв. Усі гості Тижня зможуть взяти участь у рекорді з поїдання знаменитого торта Шакотіса, станцювати разом із 50 танцюристами інтерпретацію відомого литовського народного танцю клумпакоіс, а також залишити свої побажання жителям Литви прямо на величезному банері, який уже після завершення Тижня україно-литовської дружби буде переправлений до Вільнюса. Маленькі гості у рамках проекту з картонних цеглин вони зможуть побудувати цілу вулицю міста Вільнюса, в тому числі президентський палац і міську ратушу.

Також відвідувачі познайомляться з історичним проектом "Україна+Литва", в якому історики, лінгвісти, культурологи, музиканти і кулінари порівнюють дві країни. Коли робота над проектом щойно починалася, ніхто з них не міг уявити, скільки спільного виявиться в України і невеликої, але гордої і сильної духом держави на Балтійському морі.

"Спільними зусиллями українців і литовців у XIV столітті вдалося, по-перше, скинути іго Золотої Орди, а по-друге, вдихнути нове життя у землі Київської Русі, — говорить Борис Черкас, старший науковий співробітник, кандидат історичних наук Інституту історії України НАНУ. — Поліетнічність, толерантність, взаємна допомога дали можливість створити таке унікальне в історії Центральної і Східної Європи явище як Велике Князівство Литовське, об'єднавши в одній державі Чорне і Балтійське моря, подарувавши світу такі речі як правові статути, таких полководців як Костянтин Острозький і навіть таке явище як українське козацтво".

Крім того, у соціальних мережах стартує проект #дякуюлитва, в якому кожний житель України зможе подякувати Литві за постійну і всебічну підтримку.

"Українсько-литовські стосунки в історичному вимірі належно не оцінені, їм приділяється вкрай недостатня увага в підручниках історії. Хоч і в часи середньовіччя, і в міжвоєнну добу 20 століття, і під час перебування в спільному концтаборі під назвою СРСР, і в роки незалежності українці і литовці мають що згадати один про одного теплого і позитивного. Ми завжди пам'ятатимемо надійне плече Литви під час Революції Гідності й тепер, під час війни за самостійну Україну проти російської агресії. Сьогодні як ніколи актуальне гасло, що стосується всіх народів, хто протягом своєї історії мав спільні кордони з Росією: за вашу і нашу свободу!" - Сергій Квіт, міністр освіти і науки України

"Литва завжди була для нас, українців, історично спорідненою душею. Під час Радянського Союзу це була віддушина від тої профанації життя, яка оточувала і виснажувала нас. Я дуже любив відвідувати Литву, Вільнюс, у мене там багато знайомих, друзів. Між іншим, під час створення Народного руху України наприкінці 80-х, до чого я мав пряме відношення, нам дуже допоміг досвід "Саюдісу", який ми їздили вивчати у Вільнюс. Це було надзвичайно важливо для нас, тому що у Литві було вільніше дихати. Окрім того, я мушу з гордістю відзначити, що відродження Києво-Могилянської академії відбулося, можна сказати, під прапором Литви, тому що цей акт відродження Академії я попросив провести ректора Вільнюського університету Роландаса Павільоніса. Нині ж у нас налагоджена плідна співпраця з Вітаутас Маґнус університетом у Каунасі. А сьогодні я думаю, що найбільшим прихильником України в Європі є Литва і, зокрема, пані Грібаускайте. Боюся, щоб литовці не почали нас ревнувати до неї, тому що вона настільки точно, жорстко і справедливо говорить про цю складну ситуацію з Росією, що я навіть думаю: може вона таки українка?" - В'ячеслав Брюховецький, почесний президент НаУКМА.

Джерело: www.tsn.ua, www.gazeta.ua

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.

Ukraina lietuvių tapytojo akimis: Pokalbis su tapytoju Sauliumi Kruopiu Ukraina lietuvių tapytojo akimis: Romualdos U...

Pageidaujančius dalyvauti konkurse Kijeve kviečiame registruotis! Lietuvos istorijos mokytojų asociacija 2016 m. kovo...

Ir vėl artėja diena, kai lietuviai visame pasaulyje kviečiami akimirkai sustoti ir atiduoti pagarbą savo gimtinei Lie...