logo

Увійти
Ambasada2
studyLT
kurk
1381125765 turistinis logo
Годинники FAUST

Про те, що Беатріче Белявців не корінна львів’янка, можна здогадатися хіба що з її італійського імені... й все одно помилитися. Відповідальний секретар Почесного консульства Литовської Республіки у Львові, литовка за походженням, за сумісництвом – директор ПО «Східноєвропейське співробітництво», володіє українською без акценту.

Беатріче добре знає, що таке євроінтеграція, а ще вона розповіла Tvoemisto.tv, чому зі Львова емігрують медики та що є спільного між Львовом та Вільнюсом. Більш-менш постійно у Львові я живу з 1995-го року. Мій чоловік – українець, тож коли ми одружилися, жили на дві країни, а потім вже осіли тут. Ще будучи школярем, син вирішив повернутися в Литву, а донька живе з нами. Тут я займалася громадською діяльністю, зокрема Литовським товариством. У 2000-му році ми спільними зусиллями відкрили литовське консульство. До тепер я займаю посаду відповідального секретаря Почесного консульства Литовської Республіки у Львові.

Прискорення на шляху до євроінтеграції Коли Литва інтегрувалася в Європу, при Вільнюському університеті заснували Центр студій європейської інтеграції, де я була директором Львівської філії. Це був хороший досвід, і нашою метою було полегшити інтеграційний процес в Україні. Але кожен проект має свій термін. Тож ми переформатували його і тепер діємо через литовську структуру – публічну організацію «Східноєвропейське співробітництво». Ми надаємо підтримку деяким країнам, щоб підвести їх до європейських стандартів, залежно від того, чого їм не вистачає. Зокрема в Україні сприяємо євроінтеграційним процесам через «Програму розвитку співпраці і підтримки демократії» Міністерства Закордонних Справ Литовської Республіки. Вона також поширюється на Молдову, Грузію, Азербайджан, Білорусь та Вірменію. Раніше добрі результати в плані втілення євроінтеграційних реформ показувала Грузія. Зараз – це Молдова. В Україні багато ваги приділяють на розвиток місцевого самоврядування, на їхнє навчання, упорядкування процесів, реформування. Важлива і відбудова постраждалих від війни регіонів. Наприклад, в Краматорську інвестиції вже працюють.

Порятунок у Литві: хто виїжджає зі Львова

Внаслідок подій останніх років, економічної кризи, зараз виїжджає багато львів’ян. Зокрема будівельників, інженерів, медиків. Особливо останні. Ні для кого не таємниця, що литовські медики виїхали десь в Лондон чи Ірландію, залишивши пусті місця, на які приїжджають українці. Я бачу таку тенденцію, бо люди приходять до нас із документами щодо працевлаштування. Загалом із України в Литву переїхало 150 сімей переселенців. Подають документи на різні категорії. Одні їдуть як переселенці, просять дозволу на проживання, а є такі, що просять статус біженця. Перші розраховують на особисту підтримку, родинні зв’язки, а біженці – на соціальну допомогу Литви.

Більшість їдуть за першою категорією, бо статус біженця – це складна процедура. Литва видає посвідчення про право на збереження литовського громадянства. За цією карткою можна безкоштовно, без запрошення, отримати довгострокову візу та дозвіл на проживання. За останні кілька років кількість таких заявок у Львові збільшилася. Люди не одразу покидають країну, але страхуються на випадок чогось.

Одні – до ЄС, інші – до Львова

Був час, коли на хвилі внутрішньої міграції литовці виїжджали в інші країни Євросоюзу, але зараз вже багато повертаються. Зазвичай емігрант займає те місце, де місцевий не хоче працювати. Потім вже задає собі питання, скільки хоче залишатися в такому статусі. Звичайно, населення Литви зменшилося, але катастрофи в тому нема. Ці люди потім передають країні новий досвід, ідеї та технології. Втім зараз проводиться реформа литовських вищих навчальних закладів шляхом їх об’єднання, бо студентів мало. Для чого вступати до університету в Литві, якщо можна поїхати деінде?

Зараз є така дивна тенденція, що молодь часто одружується в третіх країнах. Коли литовці чи то українці їдуть шукати кращої долі в Англію чи Іспанію, вони всі є іммігрантами, і їм не так просто адаптуватися до нового середовища. Але їм легше знайти спільну мову, бо їхня культура та ментальність подібні. Теперішня молодь мобільна: ці пари потім приїжджають сюди, знову їдуть і так далі.

Сьогодні у Львові офіційно налічують приблизно 100 литовських сімей. Однак, я думаю, що ця цифра застаріла. Підрахунки дуже умовні при сучасному житті, коли люди приїжджають-виїжджають. При Литовському товаристві у Львові існує недільна школа (на Погулянці – ред.), де вивчають литовську мову та культуру. Туди приводять своїх дітей також ті, хто приїжджає по бізнесу, щоб не забували мову, інколи – навіть українці.

Повністю інтерв'ю Беатріче Белявців читайте тут.

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.

У Вільнюсі у віці 77 років помер видатний поет, есеїст, перекладач, автор безсмертних "Балад Кукутіса"... Найпопулярн...

Valstybinis studijų fondas informuoja, kad 2013 m. sausio 21 d. pradedamas valstybinės paramos skyrimo išeivijos ir liet...

2014 m. balandžio 1 d. Kijeve atidaroma Užupio Respublikos atstovybė РЕСПУБЛІКА УЖУПІС (ЗАРІЧЧЯ) ВІТАЄ з XVII річниц...